Ізоляція сталевих газопроводів: матеріали і способи захисту

Сталевий газопровід захищають від корозії двома способами залежно від того, де він проходить. Підземні сталеві газопроводи за ДБН В.2.5-20:2018 (п. 7.83) повинні мати захисне ізоляційне покриття дуже посиленого типу і, як правило, електрохімічний захист. Надземні газопроводи захищають від атмосферної корозії фарбуванням — два шари ґрунтовки і два шари фарби, лаку чи емалі для зовнішніх робіт (п. 7.92), а внутрішні газопроводи в будинку фарбують водостійкими лакофарбовими матеріалами (п. 9.22). Ізолювати чи переізолювати підземну трубу може лише оператор газорозподільної мережі або спеціалізована організація з дозволом; власник будинку відповідає за стан і фарбування свого ввідного газопроводу.

Коротко

• Підземна сталева труба — покриття дуже посиленого типу за ДСТУ Б В.2.5-29 плюс електрохімічний захист. Роботи — тільки спеціалізовані організації.
• Надземна труба на фасаді чи опорах — ґрунтовка у два шари і фарба у два шари для зовнішніх робіт.
• Внутрішній газопровід у будинку — фарбування водостійкою фарбою; прокладання відкрите або в каналах зі знімними щитами.
• Власник будинку повинен фарбувати ввідний газопровід не рідше ніж раз на 5 років (Правила безпеки систем газопостачання).
• Будь-які роботи, що потребують від'єднання, зварювання чи розкриття газопроводу, виконує лише оператор ГРМ або ліцензована організація.

Чому сталевий газопровід потребує ізоляції

Сталь іржавіє всюди, де є волога і кисень. На повітрі корозія йде відносно повільно і добре помітна: фарба тріскається, з'являються бурі плями й лусочки. У ґрунті умови жорсткіші: волога тримається постійно, у ній розчинені солі, а біля залізниць, трамвайних колій і тягових підстанцій по землі течуть блукаючі струми, які «виїдають» метал у точках виходу струму з труби. Наскрізна каверна в газопроводі — це витік газу, який під землею може довго залишатися непомітним і просочуватися вздовж траси в підвали.

Тому захист сталевого газопроводу будують за принципом «бар'єр плюс контроль»:

• ізоляційне покриття відділяє метал від ґрунту чи повітря;
• електрохімічний захист (катодна станція, протекторні аноди) підтримує на трубі такий потенціал, щоб у місцях дрібних пошкоджень ізоляції метал не розчинявся;
• ізолюючі з'єднання розривають електричний контакт газопроводу з будинком, щоб струм не «стікав» через конструкції;
• регулярне обстеження виявляє місця, де ізоляція постаріла.

Поліетиленові газопроводи не іржавіють і в ізоляції не потребують. Саме тому нові підземні мережі низького тиску в селах і на ділянках найчастіше прокладають з поліетилену, а сталь залишається на виходах із землі, вводах у будинок, надземних ділянках і в старих мережах.

Що вимагають норми

Вимоги до захисту від корозії зібрані в ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання», ДСТУ Б В.2.5-29:2006 (захист підземних сталевих газопроводів від корозії) і Правилах безпеки систем газопостачання (наказ Міненерговугілля № 285 від 15.05.2015).

А як щодо жовтого кольору

Жовтий — розпізнавальний колір газопроводів. Правила безпеки систем газопостачання вимагають фарбувати надземні та наземні газопроводи й арматуру за міждержавним стандартом розпізнавального фарбування трубопроводів, де газам відповідає саме жовтий, причому внутрішні газопроводи житлових і громадських будинків від цього розпізнавального фарбування звільнені. Для внутрішніх труб норма вимагає лише водостійкого фарбування. На практиці і вуличні, і квартирні газові труби зазвичай фарбують у жовтий, щоб їх легко було відрізнити від водопроводу та опалення. Перефарбовувати газову трубу в колір стін «для краси» не варто: при обслуговуванні та аварії працівник газової служби має одразу бачити газопровід.

Матеріали для ізоляції підземних труб

ДСТУ Б В.2.5-29 визначає конструкції покриттів різних типів, а для газопроводів ДБН вимагає найвищого — дуже посиленого. Його отримують кількома способами.

Заводська поліетиленова ізоляція

Найнадійніший варіант для нових труб. На заводі поверхню очищують дробоструминною обробкою, потім послідовно наносять епоксидний ґрунт, адгезійний шар і екструдований поліетилен. Такі труби привозять на об'єкт уже ізольованими, із захисними заглушками на торцях, а на будівництві ізолюють лише зварні стики.

Бітумно-мастикові покриття

Класична технологія для ремонту і старих газопроводів. Трубу ґрунтують бітумним праймером, наносять гарячу бітумну або бітумно-полімерну мастику, армують склотканиною чи склосіткою і закривають зовнішньою обгорткою. Дуже посилене покриття має кілька шарів мастики й армування. Бітум дешевий і добре заповнює нерівності, але з роками стає крихким, а в ґрунті з корінням і камінням легко пошкоджується.

Полімерні стрічки

Липкі полімерні стрічки (поліетиленові, полівінілхлоридні) намотують по ґрунтовці з напуском, у кілька шарів, поверх — захисну обгортку. Цей спосіб зручний для ізоляції в траншеї, на ремонтах і в місцях, куди не підвезеш обладнання для гарячої мастики. Головний ризик — відшарування стрічки, якщо поверхню погано підготували або стрічка намотана без натягу.

Термоусаджувальні манжети для стиків і фасонних частин

Стики труб із заводською ізоляцією, відводи і трійники ізолюють термоусаджувальними манжетами або стрічками: на прогріту і заґрунтовану ділянку накладають манжету і рівномірно прогрівають пальником, вона стискається і щільно приклеюється. Для складних фасонних частин використовують мастики і стрічки, що добре повторюють форму.

Ділянки під водою і під дорогами

На переходах через річки сталеві труби додатково обетоновують або ставлять на них баластні вантажі, щоб труба не спливала, а бетон захищав ізоляцію від механічних пошкоджень. Під дорогами і залізницями газопровід прокладають у сталевому футлярі, а сам футляр за п. 7.86 ДБН теж захищають покриттям дуже посиленого типу чи електрохімічно.

Як захищають надземні та внутрішні газопроводи

Для приватного будинку саме ці ділянки найближчі: стояк на фасаді, газопровід по стіні до лічильника і труби всередині кухні чи котельні.

Порядок фарбування надземного газопроводу, який виконує власник або обслуговуюча організація:

1. Огляд. Перевірте кріплення до стіни, провисання, стан футлярів на проходах і на виході з землі. Якщо є глибока іржа, каверни, вм'ятини чи підтікання бітуму з футляра — фарбувати не можна, викликайте газову службу.
2. Очищення. Сталевою щіткою або наждачним папером зніміть відшаровану фарбу та пухку іржу до щільного металу. Шліфмашинку і різку з іскрами на газопроводі під тиском не використовуйте.
3. Знежирення. Протріть поверхню розчинником і дайте висохнути.
4. Ґрунтування. Два шари антикорозійної ґрунтовки для металу з висиханням кожного шару за інструкцією виробника.
5. Фарбування. Два шари фарби, лаку чи емалі для зовнішніх робіт, розрахованої на зимові температури вашого регіону.
6. Огляд результату. Без пропусків, патьоків і відшарувань. Маркування на кранах і табличках не замальовуйте: напрямок відкриття і закриття крана має залишатися видимим.

Внутрішні газопроводи фарбують тим самим порядком, але водостійкими матеріалами. Труби в кухні та котельні мають залишатися доступними: за п. 9.6 ДБН прокладання всередині будинків має бути відкритим, а приховане допускається лише в шахтах чи каналах, закритих легкознімними щитами з отворами. Зашивати газову трубу гіпсокартоном наглухо, обкладати плиткою чи замуровувати в стіну не можна.

Перевірка якості ізоляції

Якість ізоляції перевіряють і на заводі, і на трасі:

• Візуальний огляд — без пропусків, здуття, складок, відшарувань.
• Товщина — товщиноміром у кількох точках по колу і довжині труби.
• Суцільність — електроіскровим дефектоскопом: щупом під високою напругою ведуть уздовж труби, і в місці проколу чи тонкого місця проскакує іскра.
• Адгезія — надрізом і відривом смужки покриття: добре покриття відривається з зусиллям і залишає на металі ґрунт, погане відходить чисто.

Під час експлуатації стан підземних газопроводів контролюють приладовим обстеженням без розкопування: прилади знаходять трасу, перевіряють герметичність і місця пошкодження ізоляції. Де прилади не працюють, відкривають контрольні шурфи. Періодичність визначають Правила безпеки систем газопостачання залежно від віку газопроводу і корозійних умов, а виконує обстеження оператор ГРМ.

Хто і що має право робити

Якщо ви плануєте газифікацію чи перебудову газопроводу, почніть з порядку, описаного в статтях про підключення газу до приватного будинку і про врізку в газопровід: там пояснено, хто за що відповідає і які документи потрібні.

Безпека і коли кликати газову службу

• Відчули запах газу — не вмикайте і не вимикайте світло та електроприлади, не користуйтеся відкритим вогнем, відчиніть вікна, вийдіть із приміщення і телефонуйте в аварійну газову службу 104 вже з вулиці.
• Не намагайтеся самостійно зачищати, заварювати, підтягувати з'єднання чи ізолювати підземну трубу — це роботи підвищеної небезпеки.
• Кличте газову службу, якщо на трубі видно глибоку корозію, вм'ятини, тріщини в місці виходу з землі, якщо футляр зруйнований або газопровід просів і провисає.
• Коли поруч із газопроводом планують земляні роботи (паркан, дренаж, септик), спершу узгодьте їх з оператором ГРМ: пошкодити ізоляцію екскаватором набагато простіше, ніж її відновити.
• Для додаткової безпеки в приміщеннях з газовими приладами встановіть сигналізатор загазованості і датчик чадного газу.

Часті питання

Як часто треба фарбувати газову трубу на фасаді?

Правила безпеки систем газопостачання вимагають, щоб власник фарбував будинковий ввідний газопровід не рідше ніж раз на 5 років. Якщо фарба облізла раніше і з'явилася іржа, фарбувати варто одразу, не чекаючи терміну.

Чи можна фарбувати газопровід будь-якою фарбою?

Ні. Для зовнішніх ділянок потрібні ґрунтовка і фарба для зовнішніх робіт, розраховані на морози вашого регіону, по два шари кожної. Для внутрішніх — водостійкі лакофарбові матеріали. Колір — жовтий, щоб газопровід було легко впізнати.

Чи можна сховати газову трубу в коробі з гіпсокартону?

Наглухо — ні. ДБН допускає приховане прокладання лише в шахтах і каналах, закритих щитами, які легко знімаються та мають отвори для вентиляції. Доступ до труб і кранів має бути вільним.

Навіщо на виході газопроводу з землі стоїть труба більшого діаметра?

Це футляр. Він захищає газопровід від механічних пошкоджень і зберігає ізоляцію в найвразливішому місці, де ґрунт постійно намокає і висихає. Верх футляра ущільнюють бітумом, щоб у проміжок не затікала вода.

Чи треба ізолювати поліетиленовий газопровід?

Ні, поліетилен не кородує. Але сталеві ділянки на виходах із землі та з'єднання сталь-поліетилен ізолюють так само, як звичайний сталевий газопровід.