Душова кабіна з плитки: як побудувати поетапно

Душову кабіну з плитки будують у такому порядку: спочатку вирішують, куди йде вода (готовий піддон, мурований піддон чи трап у підлозі), підводять каналізацію з ухилом, роблять стяжку з ухилом до зливу, суцільну обмазувальну гідроізоляцію зі стрічками в кутах і на трапі, і лише після цього кладуть плитку і ставлять скло. Найчастіше такі душові протікають не через плитку, а через пропущену гідроізоляцію в кутах, неправильне з'єднання з трапом або ухил у бік кімнати. Окремо продумують електрику: світло, розетки і вимикачі в душовій зоні мають жорсткі обмеження.

Коротко

• Три схеми: готовий піддон на опорах, мурований піддон із бортиком, трап або лінійний канал урівень із підлогою. Остання вимагає найбільшої висоти «пирога» підлоги.
• Ухил підлоги до трапу — зазвичай 1–3 см на метр, найчастіше 2 см на метр. Ухил задають стяжкою, а не товщиною клею під плиткою.
• Гідроізоляцію наносять у два шари на підлогу і стіни, а в кути, на примикання і навколо трапа вклеюють гідроізоляційну стрічку або манжету.
• У межах душової зони розетки не ставлять, світильники — лише з потрібним ступенем захисту, всі лінії ванної — через ПЗВ із диференційним струмом не більше 30 мА.
• Плитку кладуть після висихання гідроізоляції, шви біля піддону і в кутах заповнюють силіконом, а не цементною затиркою.

Яку схему обрати

Від схеми залежить головне — чи вистачить висоти для зливу. Вода тече самопливом, тож вхід у каналізаційну трубу має бути нижчим за сифон чи трап з урахуванням ухилу труби. Детально про висоту піддону і ухил труби від сифона йдеться в статті про правильний злив для душової кабіни. Якщо каналізаційний вихід високо, а довбати перекриття не можна, трап урівень із підлогою не вийде — доведеться підняти підлогу всієї ванної або обрати піддон.

Плиту перекриття в багатоквартирному будинку для трапа не штробять: це несуча конструкція. Усе, що потрібно сховати, ховають у стяжці.

Мінімальний комфортний розмір душової зони — близько 90 × 90 см. Менше можна, але тоді лікті впиратимуться в стіни, а вода летітиме за межі зони.

Що потрібно підготувати

Сантехніка: трап або лінійний канал з гідрозатвором і фланцем під гідроізоляцію (або піддон із сифоном), труби 50 мм із фасонними частинами, змішувач прихованого або відкритого монтажу.

Будівельні матеріали: цегла або блоки для бортика, суміш для стяжки, армувальна сітка, утеплювач під стяжку (якщо внизу холодне приміщення), ґрунтовка, обмазувальна гідроізоляція, гідроізоляційна стрічка і манжети для труб і трапа, плитковий клей класу для мокрих зон, вологостійка затирка, санітарний силікон.

Інструмент: рівень і правило, перфоратор, міксер-насадка, зубчасті шпателі, валик і пензель для гідроізоляції, плиткоріз.

Покроково: душова з трапом або мурованим піддоном

Крок 1. Демонтаж і розмітка

Знімають старе покриття до міцної основи. На підлозі розмічають межі душової, місце трапа і траєкторію труби до стояка. Для точкового трапа ухил роблять з чотирьох боків, для лінійного каналу біля стіни — в один бік, і тоді плитку не доводиться різати конвертом.

Крок 2. Каналізація і водопровід

Трубу від трапа ведуть до стояка з постійним ухилом, без зворотних прогинів і з плавними поворотами (відводами по 45°, а не одним різким коліном). Трап виставляють на підкладках по висоті так, щоб його решітка після плитки опинилася в найнижчій точці підлоги. Гідрозатвор трапа має бути не меншим за 50 мм — це вимога європейського стандарту на трапи, і саме він не пускає запах із каналізації.

Труби водопроводу до змішувача прокладають у штробах або в коробі. Усі з'єднання перевіряють під тиском до закриття стяжкою і плиткою.

Крок 3. Бортик і стяжка з ухилом

Для мурованого піддону по периметру викладають бортик з цегли або блоків на розчин чи клей. Усередині роблять стяжку з армувальною сіткою, формуючи ухил до трапа. Орієнтир, якого тримаються виробники і постачальники душових систем, — від 1 до 3 см на метр, найчастіше 2 см на метр. Менше — вода стоятиме калюжами, більше — на підлозі незручно стояти і доводиться різати плитку дрібно.

Висоту маяків рахують від верху трапа вниз: товщина плитки плюс клей плюс гідроізоляція. Ухил задають саме стяжкою. Вирівнювати його товщиною клею під плиткою — помилка: під плиткою з'являються порожнини, в яких збирається вода.

Якщо під душем буде тепла підлога, стяжку роблять за правилами для підлог з підігрівом, а гідроізоляцію обирають таку, що витримує температурні деформації.

Крок 4. Гідроізоляція

Це найважливіший крок. Гідроізоляцію роблять суцільною ванною: на всю підлогу душової (а краще — усього санвузла) і на стіни. На стіни в зоні душу її піднімають на всю висоту, куди потрапляє вода, в інших місцях ванної — щонайменше на 20–30 см від підлоги.

Порядок для однокомпонентної обмазувальної мастики (на прикладі технічного опису однієї з поширених в Україні):

1. Основу знепилюють і ґрунтують. Гіпсові поверхні мають бути сухими.
2. Перший шар наносять валиком, пензлем або шпателем без пропусків.
3. У свіжий перший шар вклеюють гідроізоляційну стрічку в усі кути між підлогою і стінами, між стінами, на стики і деформаційні шви. Навколо виходів труб ставлять манжети, на трап — манжету або фланцеву стрічку з комплекту трапа.
4. Після висихання першого шару (близько 2 годин для згаданої мастики) наносять другий шар перехресно, повністю перекриваючи стрічки.
5. Загальна товщина двох шарів — від 1,0 до 1,5 мм. Плитку за цією інструкцією можна класти через 16 годин після другого шару.

Терміни і товщини в інших мастик відрізняються, тож перевіряйте технічний опис саме вашого матеріалу. Бітумні і рулонні матеріали теж використовують, але під плитку на клею зручніші обмазувальні полімерні або цементно-полімерні склади: до них добре клеїться плитка.

Найслабше місце — з'єднання гідроізоляції з трапом. Якщо трап без фланця або манжети, вода, що просочилась під плитку через шви, піде повз трап у стяжку і далі до сусідів знизу.

Крок 5. Перегородки

Стіни душової, яких бракує, роблять з цегли, вологостійких блоків, склоблоків або з каркаса з вологостійкими плитами під плитку. Каркасні стіни повністю покривають гідроізоляцією, як і муровані.

Крок 6. Плитка і шви

На підлогу душової кладуть плитку з протиковзкою поверхнею або мозаїку: дрібний формат легше вкласти по ухилу «конвертом», а часті шви додають зчеплення з ногою. На складних формах — заокругленому бортику, сходинці, ніші — мозаїка на сітці теж простіша за велику плитку.

Клей наносять суцільним шаром без порожнин під плиткою. Шви заповнюють вологостійкою затиркою, а кути, примикання до піддону, трапа і змішувача — санітарним силіконом: ці шви рухаються, і цементна затирка в них тріскається. Як обрати і нанести силікон, щоб він не почорнів, описано в статті про герметик для ванної.

Крок 7. Скло і двері

Відкриту душову закривають фіксованою скляною стінкою, розсувними або розпашними дверима. Для скла беруть загартоване безпечне скло завтовшки від 6 мм, отвори і кромки обробляють у майстерні до гартування. Шторка — найдешевше рішення, але вода тоді частіше потрапляє на підлогу ванної.

Варіант з готовим піддоном

Якщо висоти на трап немає, найпростіше поставити готовий піддон (акриловий, сталевий емальований, литий з мінерального композиту) і облицювати плиткою стіни та екран.

1. Піддон кладуть на місце, обводять контур і відмічають центр зливу.
2. Під піддон ставлять регульовані ніжки з комплекту або опори з газоблоку на клеї. Висоту виставляють так, щоб сифон помістився з ухилом труби до каналізації.
3. Сифон збирають і перевіряють заливанням води до того, як закрити екран.
4. Борти піддону, що примикають до стін, заходять під плитку, а шов між піддоном і плиткою заповнюють силіконом.
5. В екрані обов'язково роблять ревізійний люк до сифона.

Електрика в душовій: зони і обмеження

Вода і мережа 230 В поруч — причина, з якої для ванних кімнат діють окремі правила. Міжнародний стандарт IEC 60364-7-701 поширює особливі вимоги на простір до 3 м у висоту від підлоги і до 4 м від фіксованого виходу води (змішувача або місця, де закінчується шланг лійки).

Головні практичні правила:

• Розеток у душовій зоні немає. Вимикачі і розетки ставлять не ближче 0,6 м від дверного прорізу душової кабіни — так записано в українських правилах будови електроустановок спеціальних приміщень.
• Розподільних коробок і пристроїв керування в зонах біля води не ставлять.
• Усі лінії у ванній захищають ПЗВ з номінальним диференційним струмом не більше 30 мА.
• Для ванних і душових обов'язкове додаткове зрівнювання потенціалів: металеві труби, корпуси і сітка в підлозі з підігрівом приєднуються до системи зрівнювання.
• Світильники в стелі над душем обирають із захистом не нижче IPX4, а вбудовані в нішу або в підлогу — з наднизькою напругою від трансформатора, винесеного за межі зони.
• Електрична рушникосушка і тепла підлога під душем — тільки моделі для ванних кімнат і тільки через ПЗВ.

Під час відключень світла не підключайте до розеток у ванній генератор або портативну станцію через саморобні подовжувачі: захист ПЗВ при цьому може не працювати. Лінію ванної краще живити від щитка, де резервне джерело підключене через правильний перемикач.

Типові помилки

• Ухил у бік кімнати або «нульовий» ухил: вода стоїть біля дверей і з часом проходить під плитку.
• Гідроізоляція лише на підлозі, без заведення на стіни, і без стрічки в кутах.
• Трап без фланця під гідроізоляцію.
• Цементна затирка в кутах і біля піддону замість силікону.
• Плитка з глянцевою слизькою поверхнею на підлозі душу.
• Відсутній ревізійний доступ до сифона готового піддону.

Коли кликати майстра

• Каналізаційний вихід вище за рівень, потрібний для трапа, і треба переробляти стояк чи підіймати підлогу всього санвузла.
• Перекриття дерев'яне: мокра душова на дереві вимагає окремого рішення з гідроізоляцією і вентиляцією.
• Потрібно переносити або додавати електрику у ванній: лінії, ПЗВ і зрівнювання потенціалів робить електрик.
• Після першого тижня використання з'явилась волога пляма на стіні сусідньої кімнати або на стелі в сусідів знизу — шукати протікання треба одразу.

Якщо поруч з душем ставите тумбу з умивальником, продумайте розводку разом: про вибір і монтаж є стаття про тумбу з раковиною для ванної.

Часті запитання

Який ухил потрібен у душовій без піддону?

Зазвичай від 1 до 3 см на метр, найчастіше 2 см на метр у бік трапа або лінійного каналу. Ухил задають стяжкою під гідроізоляцією, а не клеєм під плиткою.

Чи можна робити гідроізоляцію тільки в душовій зоні?

Мінімально — на всю підлогу душу і на стіни, куди потрапляє вода, з обов'язковими стрічками в кутах. Надійніше покрити всю підлогу санвузла із заведенням на стіни на 20–30 см: тоді протікання з будь-якого місця не дійде до сусідів.

Що краще — трап чи лінійний канал?

Точковий трап дешевший, але вимагає ухилу з чотирьох боків. Лінійний канал біля стіни дозволяє зробити ухил в один бік і класти великий формат плитки без підрізання конвертом. Пропускна здатність має відповідати лійці: для тропічного душу простий трап може не впоратися.

Чи можна поставити розетку для фена біля душової?

Не в душовій зоні. Розетка має бути поза зонами, не ближче 0,6 м від дверного прорізу душової кабіни і обов'язково з ПЗВ на 30 мА.

Скільки чекати після гідроізоляції до укладання плитки?

За інструкцією конкретної мастики. Для однієї з поширених однокомпонентних мастик це 16 годин після другого шару, для інших складів строк може бути довшим.