Світлодіодні лампи T8 і T5: характеристики і заміна люмінесцентних

Лінійна світлодіодна лампа — це трубка T8 або T5 з тим самим цоколем, що й у люмінесцентної, але зі світлодіодами і власним драйвером усередині. Вона споживає приблизно вдвічі менше, вмикається миттєво, не містить ртуті і працює на холоді. Перед покупкою треба з'ясувати одне: що стоїть у вашому світильнику — дросель зі стартером, електронний баласт чи нічого, бо від цього залежить, яку трубку брати і чи доведеться переробляти схему.

Коротко

• Трубки T8 мають діаметр близько 26 мм і цоколь G13, T5 — близько 16 мм і цоколь G5. Довжина світлодіодної трубки така сама, як у люмінесцентної, яку вона замінює.
• Порівнюйте світловий потік у люменах, а не вати: LED-трубка на 18 Вт може світити і як стара на 36 Вт, і помітно слабше.
• Є три способи заміни: трубка для світильника з дроселем (замість стартера ставлять перемичку), трубка для електронного баласта і трубка на пряме живлення 230 В без баласта.
• Пряме живлення найекономніше, але потребує переробки проводки. Це робота для людини, яка вміє працювати з електрикою.
• У ЄС лінійні люмінесцентні трубки T5 і T8 з 25 серпня 2023 року більше не випускають на ринок, тож світильники поступово переводять на світлодіоди.

Що таке лінійна LED-лампа і чим вона відрізняється

Усередині трубки — довга плата зі світлодіодами SMD, алюмінієвий профіль для відведення тепла і драйвер, який перетворює змінну напругу мережі на постійний струм для світлодіодів. Зовні — колба з полікарбонату або скла і два торцеві ковпачки зі штирями. Тому світлодіодна трубка фізично стає в ті самі патрони, що й люмінесцентна.

Принципова відмінність — у тому, як вона запускається. Люмінесцентній лампі потрібен високовольтний імпульс для розпалу і обмеження струму після нього: цим займаються дросель зі стартером або електронний баласт (ЕПРА). Світлодіодам це не потрібно, їм потрібен стабільний струм. Звідси і різні варіанти трубок: одні вміють «обманювати» стару пускову апаратуру, інші вимагають її прибрати. Як влаштована і чим шкідлива сама люмінесцентна лампа, ми розібрали в статті про люмінесцентні лампи і їх порівняння зі світлодіодними.

Чому трубки досі популярні, хоча є готові світлодіодні світильники? Бо в офісах, школах, гаражах і на складах висять тисячі справних корпусів під T8. Замінити лише лампи дешевше і швидше, ніж знімати світильник, а відходів менше.

Розміри і цоколі: як не помилитися

Літера T у маркуванні означає трубчасту форму, а цифра — діаметр у восьмих частках дюйма. Цифра в позначенні цоколя — відстань між штирями в міліметрах.

Довжину завжди міряйте разом зі штирями або дивіться на маркування старої лампи. Трубки T8 і T12 мають однаковий цоколь, тож у старий світильник під T12 світлодіодна T8 зазвичай стає. T5 коротші за T8 на кілька сантиметрів і мають інший цоколь, тому взаємозамінними вони не є.

Найпоширеніші старі світильники мають схеми 4×18 Вт (квадратна «армстронг» панель 600×600 мм під підвісну стелю) і 2×36 Вт (довгий світильник у коридорі чи гаражі). Обидва під T8 з цоколем G13.

Три типи світлодіодних трубок за способом підключення

Це головне, що треба зрозуміти до покупки. Тип пишуть на упаковці і в інструкції: позначки на зразок «EM», «HF», «mains» або схема підключення.

Для світильника з дроселем і стартером (EM)

Найпростіший варіант. У комплекті з трубкою йде світлодіодний «стартер» — по суті, запобіжник або перемичка в корпусі стартера. Старий стартер викручують, ставлять новий, вставляють трубку. Дросель лишається в колі, але працює вже як звичайний провідник з невеликими втратами.

Мінуси: дросель усе одно гріється і з'їдає кілька ват на кожну лампу, а гул старого дроселя нікуди не дінеться. У світильниках 4×18, де один дросель живить дві трубки послідовно, працюють лише ті трубки, для яких виробник прямо дозволяє таку схему. Якщо цього в інструкції немає, лампи можуть не засвітитися або швидко вийти з ладу.

Для електронного баласта (HF)

Такі трубки ставлять у світильник з ЕПРА без жодних змін: вийняли люмінесцентну, вставили світлодіодну. Виробник публікує список баластів, з якими лампа сумісна. Слабке місце — сам баласт: коли він вийде з ладу, разом з ним згасне і нова трубка, і доведеться або шукати сумісний баласт, або переходити на пряме живлення.

Пряме живлення від мережі 230 В

Баласт, дросель і стартер з кола прибирають, а на трубку подають напругу мережі. Драйвер уже всередині трубки, тому втрат на пускову апаратуру немає, і це найекономніший варіант. Буває два підключення:

• одностороннє: фаза і нуль подаються на два штирі одного торця, другий торець лише тримає лампу;
• двостороннє: фаза на один торець, нуль на протилежний.

Схему виробник друкує на корпусі трубки або в інструкції. Переплутати одностороннє і двостороннє підключення, поставити не ту трубку в перероблений світильник — означає отримати коротке замикання. Тому після переробки на корпус світильника клеять наліпку: «Лише світлодіодні трубки, пряме живлення, схема така-то». Тоді той, хто наступним мінятиме лампу, не вставить туди люмінесцентну.

Є також універсальні трубки, які працюють і з дроселем, і напряму від мережі. Вони зручні, коли світильників багато і в них різна апаратура.

Як вибрати трубку: параметри на упаковці

Після типу підключення порівнюйте такі параметри.

1. Світловий потік, лм. Добра люмінесцентна T8 на 36 Вт дає близько 3000–3350 лм. Світлодіодна трубка тієї ж довжини може видавати і 1800, і понад 3000 лм. Якщо вам потрібна та сама освітленість, шукайте близький потік, навіть якщо ват буде більше, ніж на дешевій моделі.
2. Світлова віддача, лм/Вт. Показує ефективність. Сучасні трубки дають понад 100 лм/Вт, кращі — 150 лм/Вт і більше.
3. Колірна температура. 3000 К — тепле світло для житла, 4000 К — нейтральне для кухні, майстерні, офісу, 6500 К — холодне для складів і гаражів. В одному приміщенні тримайте одну температуру, інакше стеля виглядає «плямистою».
4. Індекс кольоропередачі Ra (CRI). Для житла і робочих місць — не менше 80. Нижчий показник спотворює кольори, це помітно на обличчях і їжі.
5. Мерехтіння. Дешеві драйвери економлять на згладжуванні струму, і світло пульсує. Перевірте камерою телефона: темні смуги на екрані — ознака сильної пульсації. Більше про параметри світлодіодів — у статті як вибрати енергозберігаючу лампу.
6. Колба і кут світіння. Полікарбонат не б'ється, скло краще витримує нагрів і довше не жовтіє. Матова колба дає рівне світло без видимих точок, прозора — трохи більший потік. Світлодіоди в трубці світять переважно вниз, тож у світильнику з дзеркальним відбивачем частина «блиску» зникне — це нормально.
7. Поворотні торці. У деяких світильниках трубку вставляють і повертають на 90°, щоб вона зафіксувалась. Поворотні ковпачки дозволяють спрямувати світлодіоди вниз незалежно від того, як стали штирі.

Для приміщень з вологою і пилом (гараж, підвал, теплиця, навіс) звичайна трубка у відкритому світильнику не годиться. Там потрібен герметичний корпус зі ступенем захисту не нижче IP65: перша цифра 6 означає повний захист від пилу, друга 5 — від струменів води.

Покрокова заміна люмінесцентних ламп

Порядок залежить від типу трубки, який ви вибрали.

Варіант 1. Світильник з дроселем, трубка типу EM

1. Вимкніть автомат лінії освітлення в щитку, а не лише вимикач на стіні.
2. Зніміть розсіювач або решітку, поверніть стару трубку на 90° і вийміть її.
3. Викрутіть стартер (поворот проти годинникової стрілки).
4. Вставте світлодіодний стартер з комплекту.
5. Вставте нову трубку, поверніть до фіксації, поставте розсіювач на місце.
6. Увімкніть живлення і перевірте, що лампа засвітилася одразу, без мигання.

Варіант 2. Переробка на пряме живлення

1. Вимкніть автомат і перевірте індикатором, що на проводах світильника немає напруги.
2. Зніміть світильник або відкрийте його корпус, сфотографуйте наявну схему.
3. Від'єднайте і вийміть дросель і стартер або електронний баласт. Провідники, що йшли до них, обріжте і заізолюйте, якщо вони не знадобляться.
4. Зберіть нову схему за малюнком на трубці: для одностороннього живлення фаза і нуль — на два контакти патрона з одного боку; для двостороннього — фаза на один патрон, нуль на протилежний.
5. Якщо світильник має металевий корпус, обов'язково приєднайте захисний провідник (жовто-зелений) до його клеми заземлення.
6. Наклейте попередження про переробку, зберіть світильник, вставте трубки і подайте живлення.

Будова патронів G13 і способи їх підключення пояснюємо окремо в статті про патрон для лампочки. Старі трубки не викидайте у звичайне сміття: у них ртуть, їх здають у пункти прийому небезпечних відходів.

Коли краще купити новий світильник

Переробка має сенс, якщо корпус цілий, патрони не пошкоджені і не потемніли від нагріву. Якщо пластик патронів розсипається, розсіювач пожовк, а сам світильник старий і важкий, вигідніше поставити готовий лінійний світлодіодний світильник. У ньому плата і драйвер підібрані виробником, а тепловідвід розрахований на всю довжину. Такий світильник тонший, легший і не має патронів, які можна розхитати.

Окрема категорія — фітолампи для розсади і теплиць. Це теж лінійні світильники, але з підібраним спектром: більше синього і червоного світла. Звичайна трубка 6500 К розсаду підсвітить, проте менш ефективно, ніж спеціальна.

Світлодіодні трубки і блекаути

Під час відключень світлодіодні трубки мають перевагу: світильник 2×18 Вт з LED-трубками споживає близько 20 Вт замість понад 40 Вт у люмінесцентного з дроселем. Від інвертора чи зарядної станції з чистою синусоїдою вони працюють так само, як від мережі. Якщо ж джерело дає модифіковану синусоїду, частина дешевих драйверів гуде або мерехтить — перевірте на одному світильнику, перш ніж переводити все. Про драйвери і їх поведінку при нестабільній напрузі читайте в статті драйвер для світлодіодної лампи і стрічки.

Перепади напруги в мережі для драйверів шкідливіші, ніж для люмінесцентних ламп з дроселем. Якщо в будинку часто «стрибає» напруга, захистіть лінію освітлення реле напруги.

Безпека і коли кликати електрика

• Працюйте лише при вимкненому автоматі і перевіряйте відсутність напруги індикатором.
• Не ставте світлодіодну трубку для прямого живлення у світильник з дроселем і навпаки: це коротке замикання або згорілий драйвер.
• Металевий корпус світильника має бути заземлений.
• Розбиту люмінесцентну лампу збирайте без пилососа і провітрюйте кімнату.
• Кличте електрика, якщо в будинку стара алюмінієва проводка, світильників багато (офіс, склад) або ви не впевнені, що відрізните фазу від нуля.

Часті питання

Чи можна поставити світлодіодну трубку у світильник без жодних змін?

Так, якщо трубка розрахована на апаратуру вашого світильника: тип EM — для дроселя зі стартером (стартер замінюють на комплектний), тип HF — для сумісного електронного баласта. Трубку на пряме живлення без переробки схеми ставити не можна.

Чому нова LED-трубка світить слабше за стару люмінесцентну?

Найчастіше через малий світловий потік: виробник указав «заміна 36 Вт», але трубка дає 1800 лм замість близько 3000 лм. Друга причина — дзеркальний відбивач світильника: світлодіоди світять униз, і він майже не працює. Порівнюйте люмени на упаковці.

Скільки служить світлодіодна трубка?

Виробники зазвичай заявляють 25 000–50 000 годин. На практиці ресурс визначає драйвер і перегрів: у закритому світильнику без вентиляції трубка живе менше. Регулярне вмикання і вимикання світлодіодам не шкодить, на відміну від люмінесцентних ламп.

Чи можна диммувати лінійні LED-лампи?

Лише ті, що мають позначку «dimmable», і з тим типом регулятора, який указав виробник. Звичайна трубка з диммером мерехтить і швидко виходить з ладу.

Що робити зі старими люмінесцентними трубками?

Здати в пункт прийому небезпечних відходів або в магазин, що приймає відпрацьовані лампи. Викидати їх у звичайний контейнер не можна через ртуть.