Автономна газифікація будинку: газгольдер, балони і норми ДБН

Автономна газифікація — це газопостачання будинку не від мережі оператора ГРМ, а від власного запасу зрідженого газу (пропан-бутану): від одного-двох балонів для плити, від групової балонної установки або від газгольдера — сталевого резервуара на ділянці, з якого газ іде до котла, плити і колонки. Проєктування таких систем регулює розділ 12 ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання»: там визначено об'єм резервуарів, глибину закладення, відстані до будинку, колодязів і доріг. Проєкт і монтаж резервуарної установки виконують спеціалізовані організації, самостійно її не будують.

Коротко:

• Для плити вистачає індивідуальної балонної установки — до двох балонів; для опалення будинку зазвичай потрібен газгольдер.
• Для житлового будинку ДБН дозволяє резервуарну установку загальною місткістю до 5 м³ надземно або до 60 м³ підземно, один резервуар — до 5 м³ надземно і до 10 м³ підземно.
• Підземний резервуар ставлять так, щоб над його верхом було не менше 0,6 м ґрунту.
• Базова відстань від підземного резервуара до 10 м³ до житлового будинку — 10 м; для індивідуального будинку і резервуара до 3 м³ її можна зменшити до 5 м за низки умов.
• Зріджений газ важчий за повітря, тому датчики загазованості ставлять низько, а підвали — найнебезпечніше місце.

Як працює автономна система

Зріджений вуглеводневий газ (ЗВГ, у ДБН — СВГ, скраплений) — це суміш пропану і бутану, яка під невеликим тиском зберігається в рідкому стані. У резервуарі над рідиною завжди є пара — газова фаза. Саме її відбирають для споживачів: пара йде через регулятор тиску, який знижує тиск до робочого для плити і котла, і далі газопроводом у будинок. Рідина в резервуарі поступово випаровується, поповнюючи газову фазу.

Швидкість випаровування залежить від температури і площі «дзеркала» рідини. Пропан випаровується навіть у сильний мороз, а бутан у холоді майже перестає переходити в газ. Тому взимку важливий склад суміші, а підземні резервуари працюють стабільніше: ґрунт на глибині тепліший за повітря. ДБН окремо передбачає випарні установки там, де природного випаровування не вистачає, зокрема коли бутану в газі понад 30 % і ґрунт на глибині резервуара холодніший за 0 °C.

Варіанти: балони, групова установка чи газгольдер

Індивідуальна балонна установка

Це один або два балони, підключені до приладів. Для кухонної плити на дачі — найпростіше рішення. Як вибрати балон і прочитати його маркування, ми розповідали в статті види газових балонів і маркування, а про редуктор для газового балона і вентиль балона — в окремих матеріалах.

Основні вимоги ДБН В.2.5-20:2018 (пп. 12.50–12.61):

• балони всередині будинку дозволені лише в будинках до двох поверхів включно;
• в одному приміщенні — один балон до 50 л або два до 27 л (один запасний);
• відстань від балона до газової плити — не менше 0,5 м, до радіатора чи печі — не менше 1 м (з екраном — 0,5 м);
• не можна ставити балони в житлових кімнатах, підвалах і цокольних поверхах, на балконах і лоджіях, у приміщеннях без природного освітлення;
• гумовий рукав від балона до приладу — цілий, не довший за 5 м і закріплений на стіні;
• регулятор тиску встановлюють безпосередньо на балоні.

Надворі балони ставлять у шафі з негорючого матеріалу, що замикається і має вентиляційні прорізи зверху і знизу. Шафа стоїть на вогнестійкій основі заввишки щонайменше 0,1 м, не ближче 0,5 м до дверей і вікон першого поверху та 3 м до вікон і дверей підвалу, колодязів і вигрібних ям. Від регулятора до сталевого вводу в будинок — мідна або латунна трубка чи рукав не довше 0,5 м.

Групова балонна установка

Якщо балонів більше двох, це вже групова установка: балони об'єднують колектором з автоматичним регулятором-перемикачем, який переходить на запасну групу, коли робоча спорожніє. Для житлових будинків загальна місткість балонів — не більше 600 л біля стіни і 1000 л на відстані від будинку. Відстань від такої установки до житлового будинку I–II ступеня вогнестійкості — не менше 8 м, III — 10 м, IV–V — 12 м.

Групова установка дає більше газу, ніж один балон, але балони доводиться регулярно міняти, а взимку їх продуктивність падає. Для постійного опалення будинку це незручно.

Газгольдер (резервуарна установка)

Газгольдер — горизонтальний сталевий зварний резервуар циліндричної форми. Його періодично заправляє автоцистерна, а будинок отримує газ безперервно, як від мережі. До складу резервуарної установки, за п. 12.4 ДБН, входять: резервуари, трубопроводи рідкої і парової фаз, запірна арматура, регулятори тиску, запобіжно-запірний і запобіжно-скидний клапани, показуючий манометр, штуцер для контрольного манометра і пристрій контролю рівня газу.

Вимоги ДБН до газгольдера

Об'єм і кількість резервуарів

За таблицею 25 ДБН В.2.5-20:2018 для газопостачання житлових і громадських будинків загальна місткість резервуарної установки — до 5 м³ для надземних резервуарів і до 60 м³ для підземних. Максимальна місткість одного резервуара — 5 м³ надземно і 10 м³ підземно.

Кількість резервуарів визначають розрахунком і, за загальним правилом, беруть не менше двох. Для споживачів з розрахунковою витратою газу до 5 м³ на годину допускається один резервуар (п. 12.5) — для приватного будинку це звичайний випадок.

Підземне чи надземне розміщення

• Підземний резервуар закопують так, щоб від поверхні землі до верху резервуара було не менше 0,6 м в районах із сезонним промерзанням ґрунту (п. 12.15). У ґрунтах з високим рівнем ґрунтових вод передбачають заходи проти спливання, наприклад бетонну плиту, до якої кріплять резервуар. Захист від корозії обов'язковий.
• Надземний резервуар фарбують у світлий колір, а на відкритій ділянці без дерев над ним можна зробити тіньовий навіс (пп. 12.8, 12.14).
• Резервуар, призначений для підземного встановлення, ставити над землею не можна (п. 12.13).
• Між підземними резервуарами — не менше 1 м у просвіті; між надземними — не менше діаметра більшого резервуара.

Резервуарні установки огороджують сіткою з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,6 м, на відстані не менше 1 м від резервуара. На ділянці приватної малоповерхової забудови таку огорожу дозволено не робити (п. 12.8).

Відстані до будинку і комунікацій

Таблиця 26 ДБН визначає мінімальні відстані в просвіті від крайнього резервуара. Для приватного будинку найважливіші такі:

При реконструкції та в стиснених умовах ці відстані дозволено зменшувати до 50 % (примітка 2 до таблиці 26) — але рішення про це ухвалює проєктувальник, а не власник.

Коли можна ближче до будинку: 5 метрів

Примітка 4 до таблиці 26 дозволяє для індивідуального житлового будинку заввишки не більше 9 м і резервуара місткістю до 3 м³ включно зменшити відстань від стіни будинку до резервуара до 5 м. Для цього мають одночасно виконуватися умови:

1. Будинок I або II ступеня вогнестійкості (III — якщо резервуар підземний).
2. Навколо резервуара і скидних пристроїв достатня природна вентиляція: біля стін складної конфігурації периметр резервуара може бути закритий не більше ніж на 50 %.
3. Від резервуара до межі ділянки — не менше 5 м.
4. До інших будинків і споруд — не менше 7,5 м.
5. Електрообладнання в радіусі 5 м від скидного пристрою — у вибухозахищеному виконанні за вимогами НПАОП 40.1-1.32-01.
6. Резервуар має блискавкозахист.
7. До доріг IV і V категорій і до можливих джерел займання — не менше 5 м.
8. У будинку обов'язкові сигналізатори загазованості з автоматичним вимикаючим пристроєм — у підвалі чи цокольному поверсі (якщо є) і в приміщеннях першого поверху, де стоїть газове обладнання або є різьові з'єднання.

Газопровід від резервуара до будинку

Зовнішній газопровід від резервуарної установки роблять зі сталевих труб; поліетиленові допускаються, якщо постачаються комплектно з резервуарним обладнанням для парової фази (п. 12.44). Надземні ділянки від підземного резервуара утеплюють негорючою ізоляцією, щоб газ не конденсувався (п. 12.47). Ухил підземного газопроводу — не менше 5 ‰ у бік конденсатозбірника (п. 12.48). Як захищають сталеві труби від корозії, ми розповідали в статті ізоляція сталевих газопроводів.

Усередині будинку діють ті самі вимоги, що й для природного газу: приміщення для котла, вентиляція, димохід. Їх розібрано в статті котельня в приватному будинку: норми ДБН. Газові прилади мають бути налаштовані саме на зріджений газ: у плитах міняють жиклери, як описано в статті заміна жиклерів у газовій плиті, а котли переналаштовують комплектом виробника.

Порядок облаштування

1. Розрахунок потреби. Скільки газу потрібно на опалення, гарячу воду і плиту; від цього залежить об'єм резервуара і чи вистачить природного випаровування.
2. Вибір місця на ділянці з урахуванням відстаней таблиці 26, під'їзду автоцистерни і рівня ґрунтових вод.
3. Проєкт. Його розробляє організація з кваліфікованими інженерами-проєктувальниками газопостачання, з урахуванням ДБН В.2.5-20:2018 і плану ділянки.
4. Монтаж. Резервуар, обв'язку, газопровід і підключення приладів виконує спеціалізована монтажна організація, що має дозволи на газонебезпечні роботи. Відповідно до НПАОП 0.00-1.76-15 суб'єкти господарювання до початку будівництва систем газопостачання подають відомості до Держпраці.
5. Випробування і приймання. Перевірка герметичності, налаштування регуляторів і запобіжних клапанів, оформлення виконавчої документації.
6. Перша заправка і пуск. Резервуар не заповнюють повністю: над рідиною має лишатися паровий простір, і в розрахунках ДБН граничним вважається заповнення 85 %.
7. Обслуговування. Регулярна перевірка арматури, регуляторів і корозійного захисту, злив конденсату важких фракцій.

Порівняння з підключенням до мережі

Якщо газова мережа проходить поруч, спершу порівняйте варіанти: підключення до мережі оператора ГРМ має свою процедуру і документи, описані в статті підключення газу до приватного будинку. Автономна система вимагає більших стартових витрат і постійної логістики заправок, зате не залежить від наявності мережі. Ціни на газ і обладнання порівнюйте за актуальними пропозиціями постачальників.

Безпека і коли кликати фахівців

• Пари пропан-бутану важчі за повітря і накопичуються внизу: у підвалах, оглядових ямах, колодязях. Тому сигналізатори загазованості для зрідженого газу ставлять біля підлоги, а ємності не розміщують поруч із входами в підвал.
• Перевіряйте з'єднання мильним розчином, а не вогнем. Як діяти при витоку, розібрано в статті газова плита пропускає газ: що робити.
• У будинку з газовим котлом потрібен і датчик чадного газу: він реагує на продукти неповного згоряння, а не на сам газ.
• Не переставляйте резервуар, не міняйте регулятори і не нарощуйте газопровід самостійно — це роботи для спеціалізованої організації.
• Відчули запах газу: не вмикайте світло і прилади, перекрийте кран на вводі, відчиніть вікна, вийдіть надвір і телефонуйте 104 або постачальнику, який обслуговує вашу установку.

Часті питання

Скільки газу потрібно для опалення будинку від газгольдера? Це залежить від площі, утеплення і клімату, тому об'єм резервуара визначають розрахунком у проєкті. Типова логіка така: резервуар має забезпечити опалювальний сезон з мінімальною кількістю заправок, а продуктивність природного випаровування — пікове споживання котла в мороз.

Чи можна поставити газгольдер ближче ніж 10 м до будинку? Так, якщо будинок індивідуальний, не вищий 9 м, резервуар до 3 м³ і виконуються всі умови примітки 4 до таблиці 26 ДБН В.2.5-20:2018: ступінь вогнестійкості будинку, 5 м до межі ділянки, 7,5 м до інших будинків, блискавкозахист, вибухозахищене електрообладнання поруч і сигналізатори загазованості з автоматичним вимиканням газу. Тоді мінімальна відстань — 5 м.

Що краще — підземний чи надземний газгольдер? Підземний стабільніше випаровує газ узимку, бо ґрунт тепліший за повітря, і має менші нормативні відстані до будинку. Надземний простіший у монтажі та огляді, але його допустимий об'єм для житлового будинку менший — до 5 м³, а відстані до будинку більші.

Чи можна поставити балони з газом у підвалі? Ні. ДБН В.2.5-20:2018 прямо забороняє розміщувати балони в підвальних і цокольних поверхах, у житлових кімнатах, на балконах і лоджіях. Газ, що витік, збирається внизу, і в підвалі утворюється вибухонебезпечна суміш.

Чи потрібен проєкт, якщо газгольдер маленький? Так. Резервуарна установка — це посудина під тиском з газом, і її розміщення, обв'язка та газопровід виконуються за проєктом. Без проєкту неможливо правильно вибрати місце з урахуванням відстаней, ґрунтових вод і під'їзду автоцистерни.