1. Головна
  2. Лампи

Баласт для люмінесцентних ламп: дросель чи ЕПРА, як працює і вибір

Редакція Tribuna 11 хв читання

Зміст
  1. Навіщо лампі баласт: два завдання
  2. Електромагнітний баласт: дросель і стартер
  3. Як працює схема
  4. Недоліки, через які дросель пішов з ринку
  5. Електронний баласт (ЕПРА)
  6. Що всередині
  7. Переваги на практиці
  8. Порівняння типів
  9. Як читати маркування на корпусі
  10. Як підібрати новий баласт
  11. Несправності: симптом → причина → що робити
  12. Заміна баласта покроково
  13. Чи варто взагалі міняти баласт: перехід на LED
  14. Безпека і коли кликати електрика
  15. Часті питання

Баласт для люмінесцентної лампи потрібен тому, що газорозрядна трубка сама не вміє ні запуститися від мережі 230 В, ні обмежити власний струм: щойно в ній загорається розряд, опір падає, і без «гальма» струм ріс би, доки лампа або проводка не вийдуть з ладу. Баласт виконує обидві роботи: допомагає запалити розряд і далі тримає струм у межах, розрахованих на конкретну лампу. Буває він двох типів — електромагнітний дросель зі стартером (старий варіант) та електронний пускорегулювальний апарат, ЕПРА (сучасний).

Відкритий світильник із двома люмінесцентними трубками і баластом посередині корпусу

Коротко:

  • Баласт обмежує струм лампи і забезпечує запалювання; без нього люмінесцентна трубка від мережі не працює.
  • Електромагнітний дросель важкий, гуде, дає мерехтіння з частотою 100 разів на секунду і сам споживає помітну частку енергії.
  • ЕПРА працює на частоті в десятки кілогерц: лампа не мерехтить, запускається за 1–2 секунди і світить тим самим світлом при меншій потужності.
  • Новий баласт підбирають за типом і потужністю ламп, їх кількістю, розміром корпусу та температурними умовами.
  • Якщо світильник старий, часто вигідніше не міняти баласт, а перейти на світлодіодні трубки — з баластом або з його обходом.

Усередині трубки — пари ртуті та інертний газ, на кінцях — вольфрамові спіралі-електроди. Щоб між ними виник розряд, газ треба «пробити» напругою, вищою за мережеву, а спіралі бажано попередньо прогріти, щоб вони легше віддавали електрони. Після запалювання картина змінюється навпаки: розряд проводить струм дедалі краще, і лампа починає «тягнути» стільки, скільки дасть мережа. Тому баластові доводиться бути одночасно і пусковим пристроєм, і обмежувачем струму.

Звідси і назва: баласт — це навантаження, що стабілізує систему. У найпростішому світильнику цю роль виконує котушка індуктивності на сталевому осерді, у сучасному — електронна плата. Про будову самої трубки, люмінофор і цоколі G13/G5 ми докладно писали в матеріалі про будову і параметри люмінесцентних ламп, тому тут зосередимося саме на пускорегулювальній частині.

Електромагнітний баласт: дросель і стартер

Як працює схема

Класичний світильник має три елементи: дросель послідовно з лампою, стартер паралельно лампі та, у кращих моделях, конденсатор на вході. Під час увімкнення стартер замикає коло через обидві спіралі — вони розігріваються. За секунду-дві контакти стартера розмикаються, струм через дросель різко переривається, і котушка видає короткий імпульс підвищеної напруги. Цей імпульс і пробиває газ. Якщо з першої спроби розряд не виник, стартер повторює цикл — звідси знайоме блимання перед запуском.

Після запалювання дросель працює як індуктивний опір: на частоті 50 Гц він «з'їдає» частину напруги і не дає струму вирости. Як влаштований і як міняється сам стартер, розібрано в окремій статті про стартер для люмінесцентних ламп.

Електромагнітний дросель для люмінесцентної лампи з клемними колодками на торцях

Недоліки, через які дросель пішов з ринку

  • Мерехтіння. Струм міняє напрямок 100 разів на секунду, і стільки ж разів яскравість просідає. Око цього майже не бачить, але при обертанні деталей можливий стробоскопічний ефект, а від довгої роботи під таким світлом швидше втомлюються очі.
  • Гудіння. Пластини осердя вібрують, з роками звук стає гучнішим.
  • Втрати. Сама котушка гріється і споживає енергію. За європейським регламентом екодизайну 245/2009 для трубки T8 36 Вт найгірший допустимий клас дроселя B2 мав ККД 79,5 %, тобто зі світильника на одну лампу з мережі йшло приблизно 45 Вт.
  • Реактивна потужність. Дросель — індуктивне навантаження, тому без компенсуючого конденсатора коефіцієнт потужності низький, а струм у проводці більший, ніж потрібно для корисної роботи.
  • Повільний і «рваний» старт, особливо в холодному приміщенні та при зниженій напрузі.

Електронний баласт (ЕПРА)

Що всередині

ЕПРА — це плата в металевому чи пластиковому корпусі. На вході стоять фільтр перешкод і випрямляч, далі в якісних моделях — коректор коефіцієнта потужності, потім інвертор на двох транзисторах і резонансний контур, який живить лампу струмом високої частоти. Наприклад, у паспорті ЕПРА OSRAM QUICKTRONIC FIT 8 на дві трубки 36 Вт вказана робоча частота 40–50 кГц і час запуску 2 секунди з попереднім прогрівом спіралей.

Електронний баласт: корпус із маркуванням і знята плата з дроселем, конденсаторами і транзисторами

Переваги на практиці

  • Без мерехтіння і гудіння. На частоті в десятки кілогерц розряд не встигає згаснути між півперіодами.
  • Економія. Та сама трубка T8 на високій частоті дає той самий світловий потік при 32 Вт замість 36 Вт, а ККД апарата класу A2 для неї — 88,9 %. У сумі світильник споживає близько 36 Вт проти приблизно 45 Вт з дроселем — це видно з таблиці регламенту 245/2009.
  • М'який запуск. Спіралі прогріваються ще до подачі запалювальної напруги, тому частота вмикань майже не скорочує ресурс лампи. Саме такі апарати рекомендують для світильників з датчиками руху.
  • Захист. Сучасний ЕПРА сам відключає зношену або несправну лампу, а не «мучить» її безкінечними спробами запуску.
  • Широкий діапазон напруги. У того ж OSRAM FIT 8 вхідна напруга 198–264 В, тож звичайні коливання мережі лампа не помічає.

З 2017 року в ЄС баласти для люмінесцентних ламп мають відповідати рівню ефективності класу A2, тому електромагнітні дроселі класів B1 і B2 там фактично зникли з продажу. У старих світильниках вони трапляються досі, і саме їх найчастіше доводиться ремонтувати або замінювати.

Порівняння типів

Параметр Електромагнітний (дросель + стартер) Електронний (ЕПРА)
Частота струму лампи 50 Гц десятки кГц (40–50 кГц у прикладі OSRAM)
Мерехтіння є, 100 разів на секунду практично немає
Шум гудіння, з віком сильніше беззвучний
Споживання світильника з T8 36 Вт близько 45 Вт (клас B2) близько 36 Вт (клас A2)
Запуск 1–3 с з блиманням, гірше на холоді близько 2 с, плавно
Стартер потрібен не потрібен
Маса сотні грамів, залізо і мідь легкий
Ремонтопридатність простий, ламається рідко складніший, чутливий до перегріву і стрибків

Як читати маркування на корпусі

На кожному баласті надруковано все необхідне для підбору, переписувати дані краще до того, як знімати старий апарат.

Етикетка електронного баласта: тип і кількість ламп, напруга, струм, коефіцієнт потужності, схема підключення

  • Тип і кількість ламп: наприклад «2×36W/T8» — дві трубки діаметром 26 мм по 36 Вт. Баласт на 1×36 Вт не потягне дві лампи, а на 2×18 Вт не підійде до 2×36 Вт.
  • Напруга і частота мережі: для України потрібно 220–240 В, 50 Гц.
  • Струм і коефіцієнт потужності (λ або PF). Чим ближче λ до одиниці, тим менше зайвого струму в проводці.
  • tc, °C — гранична температура контрольної точки на корпусі. Якщо світильник закритий і стоїть під стелею, де жарко, апарат з вищим tc проживе довше.
  • Клас енергоефективності EEI: A1, A2 BAT, A2, A3, B1, B2.
  • Схема підключення — малюнок з номерами клем. За ним і з'єднують дроти, а не «як було».
  • Стандарти EN 61347-2-3 (безпека) та EN 60929 (робота з лампою) — ознака, що апарат пройшов випробування, а не є безіменною платою.

Як підібрати новий баласт

  1. Визначте лампу. Тип трубки (T8, T5, компактна з цоколем 2G11 чи G24), потужність і кількість у світильнику. Трубки T5 працюють лише з ЕПРА.
  2. Порівняйте розміри корпусу. Довжину, ширину, висоту і відстань між кріпильними отворами: у вузькому світильнику для широкого апарата просто немає місця.
  3. Врахуйте умови. Для неопалюваного гаража чи складу дивіться діапазон температур навколишнього повітря в паспорті (у OSRAM FIT 8 це від −15 до +50 °C). Для вологих приміщень корпус має бути у відповідному світильнику з належним ступенем захисту.
  4. Оберіть спосіб запуску. Апарати з попереднім прогрівом бережуть лампи при частих вмиканнях, апарати миттєвого старту дешевші, але скорочують ресурс трубок.
  5. Перевірте групу захисту. У ЕПРА великий пусковий струм: у паспорті OSRAM FIT 8 вказано не більше 8 апаратів на один автоматичний вимикач B10 і 13 — на B16. Якщо в приміщенні десятки світильників, від цього залежить, чи не вибиватиме автомат при вмиканні.
  6. Не економте на безіменних платах. Від якості конденсаторів і транзисторів прямо залежить, скільки пропрацює апарат.

Підключення баласта у світильнику: дроти від клемних колодок ламп до баласта

Несправності: симптом → причина → що робити

Симптом Найімовірніша причина Що робити
Лампа блимає, але не запускається (схема з дроселем) зношений стартер або лампа спершу замініть стартер, потім лампу
Кінці трубки світяться, середина темна злиплі контакти стартера замінити стартер
Сильне гудіння, запах гару перегрів або міжвиткове замикання дроселя вимкнути світильник, замінити дросель або весь світильник
Трубка швидко чорніє на кінцях несправний баласт або стартер, дешева лампа перевірити баласт заміною, поставити якісну лампу
Світильник з ЕПРА взагалі не реагує згорів запобіжник або елементи плати, обрив проводу перевірити живлення і лампу, далі — заміна ЕПРА
Лампа з ЕПРА гасне через кілька хвилин спрацьовує захист: лампа зношена або перегрів апарата поставити нову лампу, перевірити вентиляцію світильника
Вибиває автомат при вмиканні групи світильників пусковий струм багатьох ЕПРА розділити групу або взяти вимикач з іншою характеристикою

Плата ЕПРА з позначеними вузлами, які найчастіше виходять з ладу

Ремонт плати ЕПРА — справа для тих, хто вміє паяти і має мультиметр: найчастіше вигорають вхідний запобіжник, конденсатори та ключові транзистори. Проте вартість нового апарата зазвичай невелика, тому на практиці частіше міняють весь блок.

Заміна баласта покроково

  1. Вимкніть світильник вимикачем і автоматом на щитку, перевірте відсутність напруги індикатором.
  2. Зніміть розсіювач і трубки (повертаючи їх на чверть оберту). Трубки зберігайте цілими: усередині ртуть, розбиту лампу не можна викидати з побутовим сміттям.
  3. Сфотографуйте підключення або перемалюйте схему з корпусу старого апарата.
  4. Відкрутіть баласт, від'єднайте дроти від клем.
  5. Встановіть новий апарат, з'єднайте дроти за схемою на його корпусі. Для світильників класу I обов'язково підключіть заземлення до корпусу.
  6. Якщо ставите ЕПРА замість дроселя, стартер і компенсуючий конденсатор більше не потрібні — їх прибирають, а схема з'єднань змінюється згідно з малюнком на новому апараті.
  7. Поверніть лампи, увімкніть живлення і перевірте запуск.

Конденсатори всередині ЕПРА можуть ще деякий час тримати заряд після вимкнення, тому не торкайтеся плати пальцями одразу після зняття живлення.

Чи варто взагалі міняти баласт: перехід на LED

Якщо світильник старий, а лампи вже двічі мінялися, розумніше подумати про перехід на світлодіодні трубки. Тут є три варіанти:

  • Трубка, сумісна з баластом (тип A). Ставиться замість люмінесцентної без розбирання. З дроселем стартер замінюють на спеціальний запобіжник-перемичку, що йде в комплекті. Мінус: баласт лишається в колі, споживає свою частку енергії і може згодом вийти з ладу.
  • Трубка з обходом баласта (тип B). Баласт і стартер з кола прибирають, мережеві дроти подають напряму на контакти трубки — на один торець або на обидва, залежно від конструкції. Схема найекономніша і найнадійніша, бо в світильнику не лишається зайвої електроніки.
  • Гібридна трубка (A+B). Працює і з баластом, і без нього; зручна, коли невідомо, що стоїть у світильнику.

Після переробки за схемою з обходом баласта світильник обов'язково підписують: якщо хтось згодом вставить у нього звичайну люмінесцентну трубку, вона опиниться напряму під мережевою напругою без обмеження струму. Детально про типи трубок T8 і T5, їх потужність і порядок перепідключення ми писали в статті про світлодіодні лампи T8 і T5, а як підібрати блок живлення для інших світлодіодних джерел — у матеріалі про драйвер для світлодіодної лампи.

Безпека і коли кликати електрика

  • Будь-які роботи — тільки при вимкненому автоматі, а не лише вимикачі: вимикач може розривати нуль, а не фазу.
  • Не ставте баласт іншої потужності «на пробу»: занижений струм скорочує життя лампи, завищений — перегріває і лампу, і апарат.
  • Металевий корпус світильника класу I має бути заземлений.
  • Якщо світильник пахне горілим, а на корпусі дроселя видно потемніння ізоляції, не вмикайте його повторно.
  • Кличте електрика, якщо у приміщенні багато світильників на одній групі і вибиває автомат, якщо проводка стара алюмінієва або якщо ви не впевнені в схемі з'єднань після переходу на LED з обходом баласта.

Часті питання

Чи можна підключити люмінесцентну лампу без баласта? Ні. Без обмеження струму розряд або не запалиться зовсім, або струм почне неконтрольовано рости, і лампа вийде з ладу за лічені секунди. Схеми «без дроселя» з інтернету насправді використовують інші елементи замість нього і не роблять роботу безпечнішою.

Чи можна замінити дросель на ЕПРА у старому світильнику? Так, це звичайна модернізація. Беруть ЕПРА під той самий тип, потужність і кількість ламп, прибирають стартер і компенсуючий конденсатор та перепідключають дроти за схемою на корпусі нового апарата. Світильник перестане гудіти і мерехтіти, а споживання зменшиться.

Чому нова лампа з новим ЕПРА гасне за кілька хвилин? Найчастіше спрацьовує захист апарата від перегріву: світильник закритий, стоїть під стелею або вкритий пилом. Буває й так, що баласт не відповідає потужності лампи. Перевірте маркування обох і вентиляцію корпусу.

Чи шкідливе мерехтіння від дроселя? Пульсація 100 разів на секунду майже непомітна, але при тривалій роботі втомлює очі, а біля верстатів дає стробоскопічний ефект, через який деталь, що обертається, може здаватися нерухомою. Саме тому для робочих місць давно використовують ЕПРА або світлодіоди.

Що робити зі старими лампами і баластами? Люмінесцентні трубки містять ртуть, тому їх здають у пункти прийому небезпечних відходів, які є в багатьох магазинах електротоварів і в комунальних службах міст. Сам дросель — це мідь і сталь, його можна здати як металобрухт.