Твердопаливні котли є хорошою альтернативою газовим або електричним. При всіх своїх перевагах вони володіють деякими недоліками. Серед них нерівномірна вироблення тепла і неможливість кардинального зниження потужності котла, що призводить до нераціонального використання палива. Також особливо в холодний період, власнику доводиться підкидати дрова чи вугілля в топку серед ночі, інакше опалення припиниться, і температура в приміщенні помітно знизиться. Впоратися з усіма цими незручностями допоможе установка в систему буферної ємності.

Для чого потрібна буферна ємність

Використання буферної ємності робить систему опалення більш автономною і сприяє раціональному витраті твердого палива, за рахунок накопичення гарячої води в ній. До основних переваг установки можна віднести:

1. Захист системи від пошкодження внаслідок перегріву. Надлишок тепла зберігатиметься надалі.
2. Економне і раціональне використання ресурсів. Приміщення буде рівномірно прогріватися і не доведеться відкривати кватирки, якщо температура в ньому піднялася вище комфортною.
3. Можливість легко підключити в одну систему інші джерела тепла, наприклад, електричні або газові котли.
4. Виключення необхідності вставати посеред ночі і доповідати паливо. Накопичене тепло буде обігрівати приміщення ще деякий час.

ВАЖЛИВО! Економія на витратах енергоносія і загальний ККД при підключенні до системи опалення буферної ємності значно збільшується. Це відбувається, не завдаючи незручностей і дискомфорту мешканцям.

Свої недоліки при експлуатації даного пристрою теж є. Найбільш значущі з них це досить висока вартість, велика вага і габарити. Це ускладнює встановлення і вимагає великого простору поряд з котлом.

Розрахунок буферної ємності

Для максимальної ефективності важливо правильно підібрати обсяг буферної ємності. При цьому в першу чергу слід врахувати потужність котла. Також важливим фактором є клімат в даному регіоні. Розраховуючи обсяг майбутнього тепло акумулятора слід керуватися такими нюансами:

1. Температура теплоносія в баку при повному згорянні однієї закладки не повинна підніматися вище сорока градусів. Для цього ємність повинна бути приблизно від 20 до 55 літрів на 1 кВт потужності котла.
2. Потрібно врахувати поміститься ємність у приміщенні поруч з котлом. Якщо ні, то доведеться її робити менше, але бажано більше 25 л на кіловат потужності.
3. Важливо приділити увагу простою системи без джерела тепла. Визначити необхідний запас накопиченої гарячої води в баку, щоб її вистачило на це час.

Точний розрахунок ємності без спеціальних програм самостійно зробити неможливо. В ідеалі для цього добре б залучити спеціаліста. Але якщо такої можливості немає, то приблизно вирахувати її можна знаючи теплоємність води – 4,187 кДж/кг*С, час простою системи – в більшості випадків до 8 годин і потужність котла – найчастіше це 25 кіловат в годину. В такому випадку розрахунок буде наступним: при різниці температур в бачку і системі в 25 градусів (25*3600) / (4,187*25) ≈ 0,86 м3 (860 літрів). При циліндричній формі бак приблизно має бути 100 см у висоту і 104 см в діаметрі.

Буферна ємність для твердопаливного котла своїми руками

Через дорожнечу заводських аналогів, багато хто розглядають варіант створення її самостійно. Ця задача досить нетривіальна і потребує хорошого знання тепло - і гідротехніки, а також високого рівня навичок зварника. З інструментів, не обійтися без зварювального обладнання, болгарки, вимірювальних приладів і дрилі. Також знадобиться велика кількість матеріалів.

Матеріали

Так як проект складний і розміри майбутнього бака-акумулятора чималі, він вийде досить витратним. Не вийде обійтися без наступного:

1. У разі якщо вирішите його робити у формі циліндра – потрібні металеві бочки (2 штуки). Для прямокутного потрібен буде лист, бажано з нержавіючої сталі. Важливо звернути увагу на товщину матеріалу, яка не повинна бути менше 1.5 (у випадку з нерж. сталлю) або 2 міліметрів (із звичайною).
2. Куточок, профільна труба (5 на 5 сантиметрів). Вони будуть використані для ніжок і ребер жорсткості конструкції.
3. Мідна трубка або з нержавіючої сталі діаметром 12 мм Потрібно не менше 10 метрів.
4. Гільзи і штуцери.
5. Термостійкий утеплювач. Кращим вибором буде базальтова вата, так як вона легко монтується і не виділяє при нагріванні отруйних речовин.
6. Метал для обшивки, краще оцинкований.

Також потрібно фарба, стійка до високих температур.

Виготовлення циліндричної ємності

Для створення конструкції у формі циліндра підійдуть 2 газових балони. Їх легко роздобути, вони мають достатню товщину і якість металу.

УВАГА! Перед початком роботи з балонами слід простежити, щоб були видалені залишки газу. Різання починати тільки повністю заповнивши їх водою, щоб уникнути вибуху.

Основні етапи виготовлення:

1. Розрізати бочки або балони. Зрізати кришки.
2. Приварити всередині скоби, на які кріпитиметься трубка (теплообмінник).
3. Встановити бочки один на одного і з'єднати їх між собою зварюванням.
4. Через отвори пропустити і встановити змійовик, зроблений з мідної або гофрованої сталевої трубки.
5. Приварити дно і кришку. В які врізані патрубки для приєднання клапана скидання повітря (верх), зливного крана (низ).
6. Приробити за допомогою зварювання кріплення для зовнішньої обшивки. Бажано різної довжини (щоб вона вийшла у формі прямокутника – так буде зручніше і вид вийти більш естетичний).

З листової сталі великої товщини зробити циліндричний бак без спеціального обладнання не вийде.

Створення прямокутної ємності

Проводиться у такі етапи:

1. Листи стали розмічаються, відповідно до вибраного об'єму і заздалегідь створеним кресленнями. Зварювальні шви теж мають свою товщину, яку слід враховувати.
2. Проводиться різання за допомогою болгарки.
3. Листи встановлюються і прихватываются зварюванням. Для правильного кута в 90 градусів потрібно скористатися вимірювальними приладами і зафіксувати деталі.
4. Проводитися зварювання аркушів. Для надійності з обох (внутрішньої і зовнішньої) сторін.
5. За тією ж схемою, що і з циліндричною ємністю робляться кришка і дно.
6. Приварюються кріплення для обшивки, ніжки, додаткові ребра жорсткості.

Монтаж патрубків

Монтуються патрубки у заздалегідь приготовлені для цього отвори. Розміщувати їх потрібно таким чином:

• три штуцера повинно бути рівномірно встановлено по всій висоті конструкції — до них підключаються термометри;
• до верхньої кришки через отвір монтується патрубок, до якого буде приєднаний клапан скидання повітря;
• на відстані від низу 30-50 см підключається 2 штуцера — через один з них в бак буде надходити гаряча вода, а через другий забиратися в систему опалення;
• біля дна, відповідно, також 2 патрубка (один для повернення теплоносія в котел, другий з системи в ємність);
• до дна підключається кран для спуску води у разі необхідності.

Завершальний етап

Останніми діями перед початком експлуатації будуть:

1. Зачистка, грунтовка і фарбування внутрішньої сторони бака. Грунтувати і фарбувати слід кілька разів.
2. Після підключаються заздалегідь підготовлені змійовики (теплообмінники).
3. Перевіряється герметичність і надійність конструкції. Це робиться за допомогою подачі води під тиском.
4. Фарбується бак з зовнішньої сторони.
5. Встановлюється теплоізоляційний матеріал. На заздалегідь підготовлені кріплення монтується зовнішня обшивка з листової оцинкованої сталі.

Якщо є можливість довірити цю справу професіоналам або купити заводську буферну ємність – краще так і зробити. Так як самостійне її виробництво вимагає великого досвіду роботи зі зварюванням і навичок в тепло - і гідротехніки. До того ж на це потрібно чимало ресурсів, сил і часу.