Ні дня без прибирання: похвальна акуратність або психологічна проблема?

Життя так влаштоване, що без прибирання обійтися неможливо! Випили кави — треба мити чашку, одягли футболку — вона потребує прання. Звичайно, зустрічаються окремі особистості, здатні налити компот в чашку з залишками кефіру, а потім у цій же брудної гуртку заварити чай. Але і таким «пофигистам» іноді доводиться займатися прибиранням.

Прибирають сміття в своєму будинку всі, але не всі це роблять однаково. Для одних це поверхневе стирання пилу і бруду, для інших — прагнення довести все до стерильності операційної. Як потрібно ставитися до наведення порядку? Розберемося разом.

«Чистюля» — похвала для господині?

В нашій країні, коли хочуть похвалити господиню, кажуть «смачно готує», «гостинна», «чистюля». Це і правда гарні компліменти. Але хто знає, який працю і які жертви стоять за бажанням завжди «відповідати»?

 

Важливо! Якщо прибирання сприймається як неважка заняття, тоді все відмінно. Але якщо вона стає сенсом життя, якщо весь вільний час віддається тільки їй, тоді є привід задуматися.

Перевірте себе!

Про що передусім варто поміркувати? Психологи пропонують дати чесну відповідь на кілька простих запитань:

  • Чому треба постійно щось мити?
  • Для кого призначена чистота?

Нормально, якщо на питання «чому» ви відповідаєте приблизно так:

  • у домочадців алергія на домашній пил;
  • в дім без попередження приходять родичі і сторонні люди;
  • не терплю безладу.

Не викликають побоювань відповіді на питання «для кого»:

  • для себе, чоловіка, батьків;
  • хочу бути прикладом для дітей;
  • не хочу виглядати нечупарою в очах сторонніх.

Важливо! Якщо ви двічі обрали останній відповідь, ви близькі до «неврозу чистоти». Пора переглянути своє ставлення до порядку!

Про те, що постійне прибирання стала психологічною проблемою, сигналізують наступні відповіді:

  • «не знаю»;
  • «так годиться»;
  • «по суботах обов'язково повинна проводитися генеральне прибирання».

Важливо! Графік сам по собі — відмінна дисциплінуюча річ. Але треба задля дотримання традиції жертвувати сімейним відпочинком? Навряд чи таку жертву хтось оцінить.

Якщо порядок стає нав'язливою ідеєю

Як зрозуміти, що порядок перетворився в ідефікс? Ознаки прості:

  • господиня по хаті пересувається з ганчіркою в руках;
  • її неможливо застати зненацька;
  • у неї все розкладено по поличках, ніде нічого не валяється, навіть гуртки в шафі стоять ручками в одну сторону!

З боку може здатися, що в будинку ніхто не живе. Добре це чи погано?

Надмірне прагнення до чистоти стає неврозом

«Добре», якщо члени родини підтримують прагнення до чистоти, активно включаються в процес прибиральний. «Погано», якщо домашнім доводиться шукати «п'ятий кут», щоб зайнятися своїми справами.

Рада! Спробуйте почути себе «з боку»: «на диван не сідай – помнешь; по килиму не ходи – забрудниш»! Якщо подібне звучить постійно — «привітайте себе з неврозом чистоти.

Є інші симптоми у невротичного стану, пов'язаного з підтриманням порядку? Так, є.

Про неврозі свідчать:

  • неможливість зупинити процес наведення порядку;
  • прагнення відмити оселю до блиску до ранкового підйому чоловіка і дітей;
  • нескінченне миття рук;
  • занепокоєння з приводу того, що де-то залишилось непомічене плямочка;
  • бридливе ставлення до чужого приміщення;
  • бажання навести лоск за межами власного житла.

Важливо! Невроз — це серйозна проблема, нерозуміння якої «виливається» у різні форми, іноді в маніакальне прагнення до чистоти.

Кому загрожує невроз чистоти

Важливо! Фахівці вважають, що «у що б то не стало» борються з неіснуючою брудом ті, хто не в змозі «привести в порядок» власні думки.

Вони потребують фізичної активності, адже вона дає хоча б тимчасове емоційне полегшення.

Хто більше піддається неврозу? Зазвичай він зустрічається у людей, що належать до однієї з цих груп:

  • Люди, які росли в неблагополучній родині. Вони намагаються зібрати життя як мозаїку з безформних уламків. Чистота в такому випадку — це ілюзія контролю над життям.
  • Ті, хто випробував зрада чи обман. Неможливість виразити негативні емоції призводить до прибирання міфічних забруднень.
  • Жертви насильства. Вони не тільки прибирають навколо себе, але й намагається змити з себе уявну бруд, часом стираючи шкіру до крові.
  • Завзяті колекціонери, які зазвичай є педантами.

Зустрічається ще один прояв розлади: все навколо здається брудним і заразливим. Люди відчувають страх перед зараженням через дотик. Для них ручка вхідних дверей в офіс — розсадник хвороботворних мікроорганізмів. Вони ледь стримують огиду при необхідності щось передати, взяти у когось папери, документи.

Знайомі відчуття? Значить, слід зайнятися собою!

Чистота важлива, але не понад усе!

Любов до порядку — похвальне якість. Але в прагненні до акуратності важливо не перестаратися, інакше життя перетвориться на боротьбу з віртуальної брудом.

Важливо не упустити момент, в який настане пора сказати собі «стоп», щоб не з'явився ризик втратити спокій, друзів, принести в жертву відпочинок, розваги. Крім того, існування в одному просторі з чепуруном може доставляти неприємності оточуючим. Близькі відчувають тривожність з приводу того, що вони десь «наслідять». Діти ж взагалі впевнені, що будь-яка гра — це катастрофа для мами.

Як позбутися від залежності перед збиранням

Ви знайшли себе в групі ризику? Не варто чекати неврозу!

  • Можна сходити до психолога. Він програє кілька ситуацій, в яких потрібно робити вибір між порядком і порятунком, наприклад, в екстремальній ситуації.
  • Звернутися до мудрих думок. Наприклад, до таких: «Все проходить, і це пройде».
  • Поглянути на життя як на гру, в якій всі дії регламентовані.

Рада! Якщо на прибирання відведено півтори години в день, то після закінчення обумовленого часу слід відкласти весь прибиральний інвентар до завтра.

Бажано пам'ятати, що будь-який порядок іноді повинен порушуватися. Інакше буде нічого прибирати! І ще: товариством найбільше цінуються не чисті приміщення, а чисті помисли.