У кожного народу присутні цікаві і незвичайні традиції, які у інших людей викликають легке здивування, а іноді навіть гнів. Одна з особливостей американців, дратівливих арабів, європейців, так і росіян теж – звичка класти ноги на стіл. Що ж в ній закладено? Спроба показати самовдоволення або просте прагнення до комфорту?

Епатаж чи норма?

Кінематограф – велика річ, що дозволяє демонструвати свої цінності і побут на весь світ. Голлівуд наштемпелював величезна кількість різних фільмів, в яких ми бачимо, як втомлений ковбой приходить у салун і демонстративно, з відтяжкою кладе ноги на стіл. А боси великих корпорацій? У кадрі можна побачити черевики ціною в кілька тисяч доларів і задоволене обличчя успішного бізнесмена.

Існують дві основні версії походження цієї, на наш погляд епатажної звички:

1. Кавалеристам, ковбоям і людям, які перебували тривалий час в сідлі, потрібно розвантажити ноги, полегшити кровотік. Повністю погоджуюся! Спробуйте самі виїхати в кінний тур на кілька днів! З незвички навіть після декількох годин верхи на коні забуваєш про правила пристойності. До того ж, Дикий Захід не відрізнявся зайвим морализторством: у Новий Світ з Європи поїхали різні люди. Бідняки прагнули до кращого життя, і не всі вони були знайомі з етикетом... Зараз же виникає інша проблема – щоденне сидіння в офісному кріслі теж непроста справа, і таким способом американці борються з втомою і застоєм крові в ногах.
2. Чистота на вулиці, прагнення до комфорту і демонстрація власного успіху. Багато, подорожували по Америці, відзначають, що дороги регулярно миють, немає всюдисущої пилу і там дійсно взуття залишається чистою після прогулянки, дозволяючи закидати ноги в офісі на стіл. Звичайно, підлеглі не роблять цього в присутності начальника, а ось на дружніх посиденьках спокійно розташовуються з комфортом.

Культурні відмінності не раз викликали скандали на міжнародному рівні, так як особливості американського способу життя яскраво демонстрували президенти під час переговорів з представниками інших народів з іншими звичаями.

Фотографія, де Барак Обама розмовляє по телефону з ізраїльським прем'єром, викликала в країні щире здивування, що переходить в обурення. Ізраїльтяни розцінили позу як образу країни.

Але американці від своїх звичок не відмовляються!

Синдром Марфана: наукове пояснення незвичайної традиції

Знайшла дуже цікаву гіпотезу: С. В. Багоцький в 2009 році написав статтю «Про раси, нації, дядька Сема і Одесі-мамі», вона опублікована в дев'ятому номері «Хімія і життя» за вказаний рік .

У часи СРСР і карикатур на американський імперіалізм художники малювали дядька Сема (символізувало США) худим, з неймовірно довгими ногами. Його штани були розфарбовані в кольори прапора США. Почасти це зображення відносилося до реальним персонажам!

В XVII столітті з Європи приїхало не так вже багато поселенців. Є припущення, що серед них були люди з досить важким спадковим захворюванням, синдромом Марфана. Що це? Якщо пояснювати коротко й по-простому, то це мутація генів. Люди з синдромом Марфана високого зросту, у них спостерігаються вади серця, підвивих кришталика і довгі кінцівки. У випадку, коли хвороба носить легкий характер, такі люди володіють вражаючою працездатністю!

Особливості будови тіла таких людей не дозволяють зручно сидіти за столом, тому їм простіше закинути ноги на стіл. А далі спрацьовує ефект наслідування! Бачачи мільйонера, привільно устроившегося і демонструє ідеальні туфлі, кожному хочеться відчути себе босом.

Виходить, ця звичка − норма і має право на існування? Так, звичайно! Вона покращує відтік крові, полегшує циркуляцію і навіть є профілактикою варикозу і тромбофлебіту. До того ж якщо всі навколо відносяться до таких проявів абсолютно спокійно, то чому б і ні?

Цікавий факт. Як доказ успішності можна привести президента Авраама Лінкольна − він якраз мав подібної хромосомної «поломкою».