Мийка для посуду – абсолютно необхідний кухонний атрибут. Сьогодні існує величезна кількість різних видів раковин, але в даній статті ми розглянемо особливості монтажу лише найпоширеніші з них. До таких відносять накладні, врізні і так звані втоплені мийки, встановлювані під стільницю.

Підготовка до установки раковини на кухні

Необхідний для установки раковини певного типу інструмент може розширюватися в залежності від типу раковини та складності монтажу. Наприклад, для накладних мийок можна обійтися тільки шуруповертом та необхідним кріпленням (саморізи, болти і т. д), а от для врізних або подстольных моделей список інструментів вже буде набагато ширше. Отже, нам знадобиться:

1. Дриль.
2. Рулетка і олівець (маркер).
3. Спеціальна шліфувальна насадка на дриль (можна замінити наждачним папером).
4. Шуруповерт.
5. Набір викруток.
6. Електричний лобзик.
7. Гострий ніж.
8. Малярський скотч.
9. Герметик.

Важливо! Для того щоб захистити стільницю від цвілі, можна придбати спеціальний герметик з антисептиками в складі.

Коли весь інструмент буде підготовлений, можна переходити до демонтажу старої раковини (якщо така була), а після – до монтажних робіт. В залежності від типу мийки етапи монтажу також будуть різними.

Накладні і врізні мийки: як правильно встановити

Накладні моделі найбільш зручні і прості в монтажі. Така мийка зазвичай ставиться на спеціально виготовлені під її розміри тумбу (втім, і самі мийки бувають фактично будь-яких розмірів і навіть виготовляються під замовлення).

Матеріал виготовлення тумби (найчастіше це ДСП) вкрай чутливий до впливу вологи, тому для продовження терміну служби стільниці або тумби необхідно перед установкою попередньо обробити торці наждачкою, а потім нанести на них шар герметика. Останній не тільки захистить матеріал від вологи, але і забезпечить більш щільну фіксацію мийки на своєму місці.

Важливо! Змішувач буде простіше встановити на раковину ще до її монтажу на тумбу.

Закріпити накладну мийку на тумбі можна за допомогою кутиків з отворами. У ці отвори за допомогою шуруповерта (або викрутки, якщо вистачить терпіння) вкручуються саморізи, фіксуючи мийку «в гнізді». Виступили з-під країв мийки надлишки герметика необхідно акуратно видалити.

Важливо! Видаляти надлишки герметика краще після того, як він повністю висохне, скориставшись канцелярським ножем. При цьому потрібно бути обережним з «ніжним» покриттям стільниці.

Що стосується врізного миття, то виглядають вони трохи більш ефектно, ніж накладні, однак і в монтажі вимагають більше зусиль від установника. Першим етапом в алгоритмі дій при монтажі такої мийки буде вибір місця її установки.

Пам'ятайте, що занадто малий відступ врізки мийки від переднього краю стільниці може призвести до її передчасної поломки. Рекомендовані мінімальні відступи – не менше 5 см від краю і 2,5 см від стіни. Якщо ж габарити стільниці просто не дозволяють встановити мийку далі від її краю, необхідно в уразливому місці скріпити стільницю за допомогою дерев'яного бруска (з внутрішньої сторони).

Після того як з вибором місця покінчено, можна переходити до розмітки. У комплекті з деякими мийками (особливо з тими, які володіють незвичайною формою) йдуть спеціальні шаблони для врізки. Якщо такий знайшовся, можете вважати, що вам пощастило. Прикладайте його до стільниці, обводите олівцем і приступайте до врізки. Якщо шаблону в комплекті не виявилося, доведеться наносити розмітку самостійно.

Мийка перевертається догори дном і ставиться на стільницю. Контур її обводять олівцем, потім заміряють довжину бортика в декількох місцях (вона може бути різною), і переносять заміри на окреслений на стільниці коло. Після цього можна починати вирізати отвір.

Важливо! Для того щоб пилочку лобзика без проблем увійшла в матеріал, необхідно за допомогою дриля зі свердлом великого діаметра просвердлити в будь-якому місці внутрішнього кола розмітки отвір. Пилочку лобзика вставляється в отвір і починається врізка.

Під час вирізання отвору не варто поспішати, адже занадто швидкий розпил утворює на краях стільниці відколи. Для того щоб мінімізувати їх кількість, контур розмітки іноді обклеюють малярським скотчем. Щоб вирізується отвір не випало раніше часу, розколів добру частину стільниці, його необхідно підтримувати знизу. Робити врізку зручніше вдвох, однак, якщо помічника не знайшлося, можна по ходу врізки угвинчувати в утвориться щілина саморізи, які підтримають выпиливаемую частину і не дадуть матеріалу затиснути пилочку лобзика.

Після того як вирізано отвір, необхідно обов'язково перевірити його розміри, ненадовго поставивши мийку на місце. Якщо все в порядку, мийку можна прибирати і переходити до шліфування поверхонь. Найкраще це робити спеціальною насадкою на дрилі, але можна і наждачним папером. Результат повинен бути однаковий – рівна поверхня зрізу без шорсткостей і зазубрин.

Фіксація врізне миття проводиться за тим же принципом, що і фіксація накладної. На етапі закріплення краще відмовитися від шуруповерта і працювати викрутками. Останній етап установки – збірка сифона і підключення раковини до комунікацій, після чого проводиться її перевірка.

Як встановити мийку під стільницю

Монтаж «утоплених» раковин проводиться в такому ж порядку, як і монтаж врізних, з тією лише різницею, що кріпленню вироби приділяється більше уваги. Якщо мова йде про моделі стільниці зі штучного каменю, то її зрізи обклеюються перед установкою спеціальною плівкою. В іншому установникові залишається тільки ретельно дотримуватися інструкції, наданої виробником.

Загальні поради

Як вже згадувалося вище, подібні монтажні роботи краще не проводити поодинці, і прислів'я: «одна голова – добре, а дві – краще» тут доводиться як не можна до речі. Краще всього, якщо хоча б один з установників вже має досвід таких робіт у минулому, оскільки це допоможе уникнути багатьох дрібних, але неприємних помилок при монтажі.

Головне правило – не варто нікуди поспішати. Якщо в день установки вам належить виконати ще купу справ, то краще відкласти монтаж, оскільки в поспіху при установці можна зіпсувати не тільки власний настрій, але і дорогу раковину або стільницю.