Для чого в радянських унітазах робили спеціальну поличку

Нині вдень з вогнем не відшукаєш унітаз старої конструкції зі спеціальною поличкою, а в радянські часи подібним дивом ширвжитку були оснащені всі хрущовки поголовно. Але все тече і змінюється, і сучасні моделі випускаються вже з воронкоподібним типом чаші. Для чого ж була призначена поличка в раритетних унітазах зразка минулого століття, і була від цього якась користь?

Коротко:

• Унітаз з поличкою (тарілчастий, по-німецьки Flachspüler) — не радянський винахід: така конструкція була поширена в Німеччині, Австрії та інших країнах Європи.
• Головні плюси полички — менше бризок на людину і зручність, коли треба оглянути випорожнення або взяти аналіз.
• Головні мінуси — запах, бо вміст не одразу потрапляє під воду, частіша робота йоржиком і більше води на змив.
• Сучасні воронкоподібні унітази змивають 4,5–6 л, з подвійною кнопкою ще менше; в Україні вимоги до них задає ДСТУ EN 997.

Про яку поличку йдеться

Людям, народженим у ХХІ столітті, невтямки, про яку конструкцію унітазу йдеться. А між тим чаші всіх радянських зразків були не похилими, а зі своєрідною поличкою, де збиралися продукти життєдіяльності людини перед тим, як їх змивали в каналізаційну трубу.

Тільки не варто, не розібравшись, ганити старий добрий п'єдестал для екскрементів, адже чаша такої конструкції мала не тільки мінуси, але й певні переваги.

Як влаштовані тарілчастий і воронкоподібний унітази

У тарілчастому унітазі є пласка площадка з неглибоким шаром води. Під час змиву струмінь води з бачка зсуває вміст з полички в сифон, а звідти — в каналізацію. Конструкцію запатентував у Великій Британії Джордж Дженнінгс ще 1852 року, згодом її масово ставили в Німеччині, Австрії, Франції.

У воронкоподібному унітазі чаша звужується донизу до сифона, і все одразу падає у воду. Вода в сифоні працює як гідрозатвор: перекриває запах ще до змиву. Саме тому воронка і витіснила поличку майже всюди.

Які її функції

На перший погляд може здатися, що поличка всередині унітазу могла виконувати тільки одну функцію – полегшити збір аналізів калу. Але радянські конструктори зовсім не були дурними і недалекоглядними. Створюючи горизонтальну площадку в чаші унітазу, вони намагалися таким чином зменшити кількість бактерій, що розлітаються разом з бризками під час змивання унітазу.

Уточнення редакції. Поличку придумали не радянські конструктори: тарілчасті унітази виробляли в Європі задовго до хрущовок. Фахівці називають їхню головну перевагу саме медичною — зручно оглянути випорожнення і взяти зразок для аналізу. Ще один плюс — під час користування на людину не летять бризки знизу.

У тогочасній суворій дійсності, коли квартирки були переважно малометражними, а санвузол з метою економії простору суміщений з ванною кімнатою, цей захід був цілком обґрунтованим. Людина натискає на злив води, і якщо унітаз воронкоподібний, то бризки розлітаються в усі боки, а туалетні бактерії в неймовірних кількостях заповнюють собою простір у радіусі двох метрів.

А тут же поруч і рушники сушаться, і зубні щітки з пастою в стаканчику на раковині стоять. І всі ці предмети піддаються атаці шкідливих мікробів, а через них недовго і мешканцеві квартири підчепити якусь негарну заразу.

І не думайте, що суперсучасні конструкції із системою антибризок здатні захистити вас від цієї напасті. То інша справа — стара добра поличка. Вона хоч і вимагає великих витрат води для змиву, і йоржиком доведеться орудувати в кілька разів частіше, але розбризкуватися практично нічого не буде.

Уточнення редакції. Дрібні краплі під час змиву справді здіймаються в повітря: дослідники Університету Колорадо в Боулдері 2022 року показали лазером, що в громадському унітазі без кришки хмарка крапель за кілька секунд піднімається приблизно на півтора метра. Порівняльних досліджень, які доводили б, що поличка тут допомагає, ми не знайшли. Найпростіший захист — закривати кришку перед змивом і зберігати зубні щітки подалі від унітазу.

Хоча не все так райдужно. Від всюдисущих бактерій унітаз з п'єдесталом мешканців, може, і захищав, але на самій поличці застоювалася вода часто, що було чревате неприємними запахами, появою іржі і, як не дивно звучить, причиною розмноження тих самих шкідливих бактерій в посиленому темпі.

Є позитивні аспекти

Важливою перевагою радянської конструкції унітазу було те, що впустивши якийсь предмет в унітаз, завдяки поличці, його можна було легко витягти назад. Але якщо, наприклад, мобільний телефон провалиться в сучасну воронку, то ви хіба що застрягнете з рукою по лікоть в отвір, рятуючи свій улюблений гаджет. І тоді без допомоги рятувальників вам точно не вибратися.

Тридцять років тому такої проблеми, як мобілка в унітазі, існувати просто не могло, оскільки телефони були стаціонарними і громіздкими. Такий агрегат до туалету не донесеш через обмеження в довжині проводу, а якщо донесеш, то не втопиш через великі розміри. А якщо упустити в чашу щось поменше – колечко там чи інший предмет, то, завдяки поличці, без праці витягнеш його назовні. В епоху тотального дефіциту кожна річ була на рахунку, і не можна було допустити, щоб її поглинула безжальна «паща» каналізації.

Тарілчаста чи воронкоподібна: порівняння

З якої причини сучасні виробники відмовляються від цієї модифікації

Незважаючи на деякі переваги від подібної конструкції унітазів довелося поступово відмовитися на користь воронкоподібних. Квартири стали будувати більшими, санвузол розділяти з ванною кімнатою, тому «ловити» бактерії при змиві унітазу вже не було необхідності. Та й у сучасних унітазах ці шкідники не накопичуються в таких кількостях, як раніше.

Тенденція знову поєднувати санвузол з ванною, що намітилася в останні роки, здавалося б, покликана повернути чаші з п'єдесталом на їх старе місце. Але лише дуже небагато людей шукають у продажу старовинні моделі, а більшість споживачів віддає перевагу сучасним конструкціям.

Адже нікому не хочеться постійно орудувати йоржиком, щоб відчистити незручну, вічно забруднювану поличку. Та й проблема економії води з установкою водомірів стала більш ніж актуальною, а з лійкою унітаз змивається значно краще при менших витратах живлющої вологи.

Скільки води витрачає унітаз і що каже стандарт

Старі унітази витрачали значно більше води: у США до 1994 року типовий змив становив близько 13 л, після — не більше 6 л. Сучасні економні моделі змивають 4,5–6 л, а з подвійною кнопкою малий змив ще менший.

Європейський стандарт EN 997 визначає вимоги до унітазів з вбудованим сифоном: якість змиву, герметичність, захист від зворотного потоку, зручність чищення. Для класу 2 повний змив — не більше 6 л, а малий — не більше двох третин повного. В Україні діє ідентичний йому ДСТУ EN 997:2019.

Як вибрати унітаз сьогодні

• Для квартири практичніша воронкоподібна чаша: вона тримає гідрозатвор і менше пахне.
• Беріть бачок з подвійною кнопкою — це економія води.
• У документах шукайте посилання на EN 997 або ДСТУ EN 997.
• Тарілчасту модель варто розглядати, якщо вам часто потрібно оглядати випорожнення або здавати аналізи, — її досі можна знайти в європейських виробників.

Питання і відповіді

Чому від унітазу з поличкою більше пахне?

Бо вміст лежить на поличці над водою аж до змиву, а у воронкоподібному одразу опускається під воду.

Чи можна замінити тарілчастий унітаз, не міняючи каналізацію?

Зазвичай так: важливо підібрати модель з таким самим випуском — прямим, косим чи вертикальним.

Чи випускають тарілчасті унітази зараз?

Так, в Австрії та Німеччині їх досі встановлюють, хоча воронкоподібних там стає дедалі більше.

Виходить, що унітаз старої конструкції дозволяє боротися з бактеріями краще, ніж сучасні чаші. Але з іншого боку він сам провокує розвиток цих бактерій в неймовірних кількостях. Тому і вирішили відмовитися від унітазів з поличкою на користь лійкоподібної чаші. А ви вільні вирішувати, яка з двох конструкцій підходить особисто вам.